Підосичник, Підосиковик, Бабка червона, Червоний козар (Їстівні)

Підосиковик, підосичник, осиковик, бабка червона, червоний козар (Boletus aurantiacus Bull. ex Fr. Leccinum aurantiacum (Bull. ex Fr.) S. F. Gray, Boletus versipellis Fr. et Hok.; Krombholzia aurantiaca (Bull. ex Roques) Gilb.). Місцеві назви — підосиковик, червоняк, червонюх, красноголовець, краснюк, трепетник.

Шапка 4-12 (15-20) см у діаметрі, напівсферична, потім опукло-розпростерта з підгорнутим краєм, темно-червона, оранжево-червона (колір шапки мінливий, різних відтінків, при достиганні вицвітає), гола або тонкоповстиста, суха. Шкірка не знімається. Пори білуваті, з віком сіріють, дрібні, округлі. Спори 11-18(22) Х (4)4,5-5,5(6) мкм. Ніжка 8-15(20) Х 1,5-4,5 см, щільна, білувата, темно-волокнисто-луската. М'якуш білий, при розрізуванні на повітрі спочатку трохи рожевіє, згодом ліловіє та чорніє, з приємним запахом і смаком.

Поширений і місцями рясно зустрічається по всій лісовій зоні Євразії , зустрічається також у тундрі серед карликових берез. Поширений на Поліссі, в Лісостепу та в Карпатах. Росте в листяних і мішаних лісах, під осикою та вільхою.

Збирають у травні — жовтні. Добрий їстівний гриб. Використовують свіжим, про запас сушать, маринують, засолюють. Заготовляють на Поліссі.

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Гриби (Fungi)
Підцарство:	Вищі гриби (Dikarya)
Відділ:	Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас:	Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок:	Болетальні (Boletales)
Родина:	Болетові (Boletaceae)
Рід:	Красноголовець (Leccinum)
Вид:	Підосиковик