Лікарські речовини властиві грибам

Говорячи про цінність грибів, не можна не зу­пинитися на виявлених у багатьох видів лікуваль­них властивостей.

Деякі їстівні гриби є джерелом антибіотиків. Дуже цікаві у цьому відношенні окремі види роду клітоцибе, наприклад клітоцибе білий гі­гантський, в якому знайдено антибіотик клітоцибін. Він пригнічує ріст і розвиток багатьох бак­терій, а також збудника туберкульозу. Заслуговує на увагу й те, що на місці зростання цього гриба зникають рослини — компоненти трав’янистого покриву, що, можливо, зумовлено фітонцидною властивістю екскретів грибниці в ґрунті.

Маслюк модриновий теж містить речовину, яка має лікувальні властивості. Смолиста речо­вина маслюка модринового використовувалась навіть при бальзамуванні.

У білому грибі виявлено речовину герцинін (з групи алкалоїдів, властивих і цукровим бу­рякам), яка застосовується при стенокардії і вза­галі підвищує життєздатність організму.

Мухомор червоний використовують в гомео­патії при невралгіях, хореї, головному болю, атеро­склерозі та інших захворюваннях.

Деякі хрящі-молочники, наприклад хрящ - молочник перцевий, використовуються у народній медицині при сечокам’яній хворобі, при бленореї та як сечогінний засіб.

В останній час у рижику смачному виявлено цінну антибіотичну речовину — лактаріовіолін.

Джерелом антибіотичних речовин є деякі види роду печериці: з їстівних — печериця польова, з неїстівних — печериця жовтіюча. Цінним джере­лом антибіотичних речовин є також деякі види роду павутинника та багато видів інших родів.

Великий інтерес як джерела бактерицидних речовин становлять їстівні гриби — часничники дріб­ний, великий та дубовий, що мають плодові тіла з сильним запахом часнику і майже не гниють. їх використовують як приправу до страв. Види ці зростають у великій кількості — перший у хвойних та мішаних лісах Полісся і Лісостепу, другий — у листяних, переважно букових та дубо­вих лісах Карпат і Криму, третій—у дубових і мішаних (з дубом) лісах на опалому листі дуба.

Останнім часом на Україні проведені дослі­дження, які встановлюють, що гриби акумулюють радіоактивні речовини. Здатність нагромаджувати їх неоднакова у різних видів. В окремих видів кількість їх нестала й нестійка і залежить від умов зростання. Так, маслюк звичайний, зростаючи на дуже вологих місцях, має радіоактивних речовин більше, ніж той, що зростає на сухих.